Галина Малык. Вуйко Йой і Страшна Велика Кука. (Вуйко Йой и Страшная Большая Кука)

"Каждый ребенок любит и имеет потребность придумывать – или какую-то историю, или воображаемого друга, которого никто из взрослых не может увидеть. Фантазия – это то, чего как-бы не существует... однако оно все же есть. Выдумка – очень требовательная барышня, ведь она хочет не только начаться, но и быть завершенной, целостной.
Персонажи новой книги Галины Малик об уже знакомом всем вуйке Йойе придумали Куку, однако не полностью, не до конца. Возникло ТО, о чем никто не знает: какое ОНО? где живет? что любит? Даже неизвестно, хорошее ОНО или плохое. А кроме "выдумщиков", помочь никто не может.
Каким будет воображаемый друг вашего ребенка, зависит только от него самого. Однако он наверняка будет идеальным. Как Страшная Большая Кука, которая в действительности оказалась совсем не страшной и не такой уж и большой. К тому же, в ней нуждается шумная компания вуйка Йойя. А Кука и сама понимает, как хорошо найти себя и быть собой."

На украинском языке.

Обложка: твердая

Формат: 200x198 мм

Количество страниц: 136, иллюстрированное издание

Издатель: Грани-Т, Киев

Содержание:

- Привіт, друже!

ЧАСТИНА ПЕРША.

- У невеликому містечку...

- Але якось на новосілля...

- Одного разу...

- Три дні Лишиня не грав...

- Хто ж не дав Рукаселеві доказати казку?..

- Вуйко Йой, Лишиня, Мишеня та Кріт Степанович побігли до церкви...

- Отож наступного дня...

- А на ґаночку вуйкової хатини...

- Вуйко Йой озирнувся...

- Увечері всі зібралися...

- Рано-вранці...

- А коли вони вдвох із крисанею зупинилися...

- У вуйковій голові…

- Ну, і чого ти притяг нас сюди?..

- Знайомтеся!..

- Сонечко піднялося над далекими горами...

- Вуйко Йой і його супутник...

- Як пройшли ці два дні...

- Та нарешті...

- Мене звати вуйко Йой!..

- Але ми трохи ухилилися від справи...

- Вуйко Йой не чекав такого розвитку подій...

- За всіма тими подіями друзі геть забули про рудого кота...

ЧАСТИНА ДРУГА.

- Наступного ранку...

- Вуйко Йой вийшов з хати...

- Коли сищик Пищик уже вчетверте...

- А тим часом у сканзені...

- Ет, Ілонко, які тут у нас вороги, я вас прошу!..

- Вуйко побачив, у яку хатинку зайшли жінки...

- Сищик Пищик приклав пальця до лоба...

- Увечері після закриття сканзену...

- Отож виявилося, що...

- Про всяк випадок...

- Щойно він вимовив ці слова...

- Чи мені здалося?..

- Отож невидимі вуйко Йой та сищик Пищик...

- Канцелярський Пацюк...

- Але тут озвався...

- І тут озвався вуйко Йой...

- Удома біля вуйкової хатини...

- Сищик Пищик вирушив до хатинки...

- А потім власник цих трьох очей...

- Марточка й гадки не мала...

- А біля сканзену...

- У сканзені життя йшло собі...

- Що тут зчинилося!..

- Вуйко Йой почухав чоло під крисанею...

- І тут усьому товариству...

- Треба готуватися до бою!..

- Усі вирушили до майдану...

- Леле! Такого страховиська...

- А через два дні...

- А вуйко Йой із підписаною директором заявою...

- Потім усі пішли проводжати сищика Пищика...

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДОВІДНИЧОК