Алкей. Пісні застольні і повстанські. (Песни застольные и повстанческие)

"В песнях Алкея (VII-VI вв. до н.э.), знаменитого лирика с острова Лесбос, современника и соотечественника "десятой музы" – Сапфо, "величие, – по словам античных, – соединяется с простотой и краткостью высказывания, а благозвучие – с грозной силой". Из фрагментов песен Алкея, которые переведены здесь полностью, едва ли не ярче всего проступают определяющие черты древнегреческой лирики, поэзии в целом – разнообразие стихотворных форм, глубина мысли и чувства, страстное жизнелюбие."
Перевод с древнегреческого: Андрей Содомора.
На украинском языке.
Тип издания: твердая обложка
Формат: 120x164 мм
Количество страниц: 152, иллюстрированное издание
Издатель: Пирамида, Львов
Содержание:

- Передмова. У відзвуках Алкеєвої ліри

- Он долинув уже... \\ Виноградну лозу... \\ Вино – то дзеркало людини... \\ Де, мій хлопче, вино... \\ Рясноцвітна весна... \\ Ну ж бо, груди вином... \\ На землю шле нам із піднебесся Зевс... \\ Не варт журбою дух свій пригнічувать!.. \\ Я блукаю, сну не знаю... \\ Пиймо! Чи ж не пора... \\ Скільки бід тих... \\ Пий же і напивайсь... \\ Он птахи якісь, глянь... \\ Нум же! Пов’яжіть мені хто круг шиї... \\ Хто б то Менона сюди, мого серця втіху, покликав?.. \\ Ось і знову відчув я... \\ Фіалковолоса... \\ Щось мовить хочу, слово ж не мовиться... \\ Не пусте ж то колись повів... \\ Над головою висить... \\ Раз повів, що хотів... \\ Кайлом бий, та гляди... \\ Ні, не мури – мужі міста надійний щит... \\ Зевса-байтька й Леди сини могутні... \\ Афіно владна, в війнах обізнана... \\ Славен будь, владарю верхів Кіллени!.. \\ Поміж богами – той наймогутніший... \\ Золотоволосому Фебу, якого зродила не Делосі... \\ Гебре, рік оздобо, що побіч Ена... \\ І в Єлени враз мов стрибнуло серце... \\ Важко, знає всяк, настраждавсь із дітьми... \\ Мов той шаленець, враз увірвався він... \\ Вітрів повсталих не зрозуміть мені... \\ А онде знову вища й потужніша... \\ Вантаж вже скинуто, а вітер... \\ Міддю сяє просторий дім... \\ Меланхр – ганьба для краю нашого... \\ Аж нині пиймо! Нині, хай п’яний вже... \\ Той вже владою снить... \\ Уже до влади він поривається... \\ Нашій погибелі... \\ Він не завжди такий... \\ І ти ще смієш, кривоприсяжнику... \\ Я сказав би йому... \\ Вино – рікою, чисте, незмішане... \\ Ділянку гарну – видно здаля її... \\ В тиші тут одинцем, за огорожею... \\ Зевсе-батьку, нам же дали й лідійці... \\ Із крайсвіту прибув... \\ Друзям, гонче, звісти... \\ Щедро миром мені...

- ДОДАТОК:

переклади Івана Франка, Григорія Кочура, Андрія Содомори, Михайла Соневицького, Тараса Лучука, переспіви Володимира Лучука, Андрія Содомори

- КОМЕНТАР