Катерина Бабкина. Заговорено на любов.

"Новый сборник известной писательницы и поэтессы – стихи, которые должны быть, как минимум, в каждой женской сумочке. Это скорее сборник эмоций, счастья, сокровенных тайн и сердечных ран, чем стихи. Даже те, кто не привык зачитываться стихами, найдут здесь слова, способные описать именно их любовь или печаль, радость, горечь, боль, страхи или надежды. Здесь с предельной откровенностью предстают перед читателем и сильные чувства, и современная обыденность, и война, которая незаметно, но неотступно пронизывает переживания и вплетается в каждый наш день, в каждую мысль, каждый порыв сердца."
На украинском языке.
Тип издания: твердый переплет
Формат: 116x165  мм
Количество страниц: 96
Издатель: Клуб Семейного Досуга, Харьков
Содержание:

- Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно... \\ Тут заговорено на любов. Тут самі собою... \\ Все, що правда, зазвичай встигаєш вимовити... \\ Хто ходив вночі, той бачив, як... \\ Тепла куртка на чорний шовк, черевики й шарф... \\ Один  мій друг говорить – ніколи не буду з таким... \\ Вся трава уже виросла, і засмага взялася, зрештою... \\ Забери ці дні, запереч їх, прийми назад... \\ Перестигла, повсюдна, безжальна пізня зима... \\ Світла стає все менше, й воно таке... \\ Літо, літо, вилікуй мене... \\ Де ти тепер? Над водою туман, як дим... \\ Ляж і засни, будь ласка, ляж і засни... \\ В неї червона ниточка на зап'ясті... \\ Дерево відпускає пташині тіні не одразу, повільно... \\ Стільки всього стається – якби ти знав! \\ Хто-хто-хто живе в рукавичці, у нірці, в ничці... \\ Дощ протремтів над містом – тепер він... \\ Те, на що полюєш ти, світиться між долонями... \\ Квітень почнеться і не скінчиться потім ніколи... \\ Ці слова, від яких не болить... \\ Тихі й сумирні, щодня на світанку в сезон дощів... \\ Поцілуй, каже, птаха. Але ніжно тримай, не пошкодь... \\ Кожного ранку вона прочиняє вікно і тихенько кличе... \\ Сяйво блакитне сходить в місто з вогких небес... \\ Ця гра не подобалася мені від самого початку \\ Колись ми були разом, але вже давно... \\ Дивися – стелиться перший лід... \\ Зима, як справжня любов, починається в ліжку зранку... \\ Неправда, що є матерії, яких не можна злічити... \\ Можна по-різному ставитися до цих речей... \\ Все хороше чомусь закінчується так швидко... \\ Комусь "Куба лібре" і літні тераси напівпорожні... \\ Шовкова постіль, будильник на вісім тридцять... \\ Поки ти спиш, в напівтемній твоїй кімнаті... \\ Викурить в тихий дощ за вікном обережно... \\ Забувай її. Ніч степова пахне пилом і кардамоном... \\ Їх двоє. Одне каже іншому – час настав... \\ Коли у нічному місті спиняється вітер та... \\ Той, хто говорить – не бійся, бо я з тобою... \\ 1. Тепер комусь розкажи, як вміння домовлятися із собою \\ 2. Літо. Плавати у непевних водоймах \\ Скільки батько не палив тих зміїних шкір... \\ Спершу вони лежать на розстеленому рушнику... \\ Тільки би видертися з цього березня – говорила вона... \\ Коли помираєш, слід пам'ятати про... \\ Я навіть тепер не знаю, що тобі розказати... \\ Мисливці за перлами носять червоні шати... \\ 2013 \\ Кіт у чоботях \\ Пристрасть до жінки перегорає, ніби дітьми підпалена... \\ Як ти дістав її з темних в'язких глибин... \\ Валентина, двірничка, руда і ходяча біда... \\ Ти ще такий живий, ніби теплий звір... \\ Діду, прийом. Я виросла, дістаю до педалей... \\ Твій маленький бог – пожирач сердець \\ ...не забудь також сказати про тих... \\ В голові у дівчинки відблиски золоті...