Денис Замрій, Костянтин Тур-Коновалов. Режисер (Олександр Довженко).

"Його ім’я ввійшло до історії. Але чи знаємо ми його? Олександр Довженко народився в дуже непростий час. І ще в непростіший час жив. Автори книжки майстерно відтворюють атмосферу тієї епохи, яскраві характери, непересічні вчинки і звичайні людські емоції. Наче наживо перед нами розгортаються зйомки фільму "Сумка дипкур’єра", зрежисованого Довженком, паралельно до яких закручується не менш цікава історія, зрежисована долею, головну роль у якій виконує вже сам Сашко. І якщо сценарій фільму відомий заздалегідь, то події в реальному житті тримають читача в напруженні до останнього..."

Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка
Формат: 126x200 мм
Кількість сторінок: 336, ілюстроване видання
Видавець: Клуб Сімейного Дозвілля, Харків
Зміст:

- Передмова від авторів

Розділ 1, у якому ми захоплено слухаємо заокеанське радіо та невидимо відвідуємо гучну прем’єру

Розділ 2, про те, якими були перші кіно кроки, і що було в кіно до появи нашого героя

Розділ 3, у якому ми подорожуємо в часі

Розділ 4, про те, як кінематографічний шедевр Української республіки мало не закінчився, ще не почавшись

Розділ 5, у якому ми повертаємося на пару десятків років

Розділ 6, у якому намагаються відірвати від справи зайнятих людей

Розділ 7. Хто засідає на нарадах, або "Імені Борі Скверного, Івана Буніна і Яшки Кошелька"

Розділ 8, у якому директор дає пораду і рекомендацію

Розділ 9, у якому ми відхилимося від подій сьогоднішніх заради подій вчорашніх

Розділ 10, у якому над Сашком нависає загроза

Розділ 11, у якому Моня викладає принципи гарного автора

Розділ 12, у якому ми слухаємо вірші й усе розуміємо

Розділ 13, у якому запит потрапляє до українських товаришів

Розділ 14, у якому знаходиться поліцейський інспектор Вайт

Розділ 15, у якому за законом жанру з’являється любовна лінія сценарію

Розділ 16, у якому робота над фільмою триває

Розділ 17, у якому ми зустрічаємося з епістолярним жанром

Розділ 18, у якому ми вирушаємо на пошуки корабля

Розділ 19, у якому тим часом шукають компромат на Сашка

Розділ 20, у якому виявляється, що не так просто в Одесі знайти корабель

Розділ 21. Імені російського радянського поета Якова Ядова

Розділ 22. Проїздом в Жмеринку з Великого театру

Розділ 23, у якому ми дізнаємося, наскільки важливими є театральний грим і костюм

Розділ 24, у якому Юля хоче щось сказати, але замовкає на півслові

Розділ 25, у якому Юля озирається

Розділ 26. Про те, що їдуть для того, аби повернутися

Розділ 27. Про те, що кричать на майданчику

Розділ 28, у якому ми дізнаємося про дуплексну систему телеграфу

Розділ 29, у якому шукають те, чого не вистачає

Розділ 30, у якому звучить гонг

Розділ 31, у якому швидко домовляються

Розділ 32, у якому режисер згадує Гамлета

Розділ 33, у якому Юлю намагаються поцілувати

Розділ 34, у якому ми, нарешті, дізнаємося, якою буде та сама фільма

Розділ 35, у якому все відкладається

Розділ 36, у якому Павло Федорович гуляє з маузером

Розділ 37, у якому Гриня Коваль відмовляється від форшмаку і біжить у справах

Розділ 38, у якому Сашкові бажають удачі

Розділ 39, у якому Сашко нікуди не їде

Розділ 40, у якому Юля паркує "астон-мартін"

Розділ 41. Історія нальоту як двигун кінематографічної думки

Розділ 42, у якому Ройтману лагодять штиблети

Розділ 43. Деякі особливості Одеси як зони порто-франко

Розділ 44, у якому купаються, печуть хліб і розучують гами

Розділ 45, у якому чекають на кур’єра

Розділ 46, у якому йдеться про талант

Розділ 47, у якому збираються всі

Розділ 48, у якому ми зустрічаємо потяг

Розділ 49. Про те, що сталося в кочегарці

Розділ 50, у якому кажуть "Браво!"

Розділ 51, у якому папери, на відміну від рукописів, ще й як горять

Розділ 52, у якому розповідають про "Червоні барикади"

Розділ 53, у якому все відбувається за класикою жанру

Розділ 54, або Епілог, у якому ми зазираємо в далеке майбутнє