Ще кілька місяців тому, коли в мережі почали гуляти перші виднограї Івана Наві, стало ясно, що йдеться про досить амбітний і якісний проект. Тепер, з виходом альбому, можна сказати, що Іван Наві не обділений тим вітаміном радості, якого часом не вистачає українській поп-сцені. Стильність, легкість, українська мова – цих складових поки що достатньо, щоб не загубитись серед наших поп-виконавців нового покоління. Сподіваємось, скоро цього буде замало, але наразі він, схоже – в числі піонерів. Ясно, що в тексти пісень Івана ніхто не намагається вкласти якісь надглибокі сенси – зрештою, його музика не про це – однак вони звучать не лише просто, а й природно, і це чутно. Щирість на складі в дядька не позичиш, а все решта – то вже справа техніки. Окремо варто зауважити, що до альбому потрапили два кавери: "Край"
Мозгового і "Птахи"
Скрябіна – це ж свого роду маркери, промовиста деталь, чи не так?
