Zavoloka. Vedana. /eco-pack/.

Цей альбом є продовженням "стихійного" циклу Катерини Заволоки, започаткованого роботою "Вітер", яку було присвячено Повітрю. Ну а "Ведана" – це вже присвята Воді. Цілком логічно було б припустити, що роботу буде витримано у якійсь, наприклад, плавно-нойзовій естетиці – втім, цілком логічними були б і десятки інших припущень. А маємо – своєрідний idm на межі електро-року, із тлом у вигляді просторих шарів звукового туману, із тонкими зеленими паростками смачних "звучків", які часом обертаються на справжні соковиті зарості такого, сякого і всякого іншого електронного музикування. Зрештою, вода – штука надзвичайно пластична, магічна, універсальна. Чим би не була – парою, кригою чи рідиною – завжди залишається самою собою... Так само і музика Заволоки – і в новому альбомі ще більшою мірою, ніж раніше – тяжіє до певної універсальності. Чим далі, тим легше вона вбирає в себе елементи найрізноманітніших стилів – вбирає, розчиняє, сполучає, перетворює – і при цьому дивним чином лишається упізнаваною, не зраджує свого корінного річища. Але – стає легшою, прозорішою, тендітнішою... Здається, йде, вже ледь землі торкаючись. А втім, з живою водою, мабуть, так і має бути...