Тоня Матвієнко, Ніна Матвієнко. Нове та найкраще.

Цією збіркою розпочинається дискографія Тоні Матвієнко – якщо не рахувати спільну пісню з Арсеном Мірзояном-Бабуркою в його альбомі "Ґудзики". До того ж, це – перший диск, на якому можна почути одночасно і Ніну Матвієнко (маму), і Тоню Матвієнко (дочку). Власне, тут можна знайти по-справжньому раритетні записи Ніни Матвієнко – ну а пісні Тоні, ясна річ, робилися зовсім нещодавно. Отже, це відчутно різна музика, різні способи створювати об’ємну звукову картинку. З іншого боку, на цих записах Ніна і Тоня – майже ровесниці, і в цьому теж є своя родзинка. На додачу – манери виконання у Ніни й Тоні дійсно схожі, і буває доволі важко розрізнити, де звучить народна пісня, а де – авторська. Саме тому відмінності у загальному звучанні одночасно і заважають, і допомагають сприйняттю платівки, як чогось цілісного – одне виростає з іншого, молодше є прямим наслідком старшого. Тим самим, можливо, Тоня Матвієнко натякає, що – хай і сучасними засобами, це природно – спробує буквально, а не фігурально продовжити справу своєї мами.