Ательє "Драбина". Не забаримось.

Харків, зазвичай, сприймають як місто російськомовне. Але, якщо вже тамтешні люди беруться співати українською, з цього часто виходить щось дійсно цікаве. Ось Вам приклад українського фолку, до якого, в певному сенсі, не звикли ще навіть і українці. Звичне тут тільки те, що заспівано старі пісні. Але погляд на них, спосіб подачі… Тут сказано, що "Ательє..." презентує сучасний український авангард. І сказано ще про андеґраунд. І, коли слухаєш цей запис, розумієш, що "авангард", "андеґраунд" та "фолк" – це поняття якщо й не синонімічні, то вельми споріднені. Якось так воно виходить, що той, хто намагається йти вперед, бути на гребні хвилі, першим чином завжди повертається до найглибинніших коренів. А корені мають властивість переплітатися по всьому світі. Тому не дивно, що творчість "Ательє...", зокрема їхня музика, приязно сприймається тими, хто шукає справжніх коренів, у різних куточках земної кулі. Дивує інше – чому у нас і досі замало подібних пошуків. Принаймні, тих, про які хоч щось відомо. Втім, і це зрозуміло. Так, ця музика іноді схожа на квадратні яблука та гарячий лід. Але – чом би й ні?