Роман Коляда. Expectancy. /eco-pack/.

Коли Роман вирішував, чи записувати новий альбом сольно, а чи у складі ансамблю, особисто я голосував за ансамбль – але. Слухаю зараз "Expectancy" із задоволенням: таки добре вийшло. І ще думаю: цей альбом не гірше за, скажімо, дебютний ("Погляд в небо") надається для знайомства з Колядою-музикантом, бо не поступається в прозорості й багатстві відтінків – і водночас розкриває його глибше, що природно з огляду на час і досвід. Кілька п'єс на початку якраз про те, як було раніше. А потім – ловиш себе на думці: ні, ось це не регтайм – але явний відголосок, і фігура тапера уявляється сама собою.. А потім – виявляється, що ось це і був початок, бо музика відходить від берега абстрактної лірики і починає мандрувати світом. Десь чується відгомін Північної Америки, десь – Середземного моря, а ось – дагеротип Вільнюса. Якісь теми аж просяться в кіно – а інші наче заперечують ідею навмисної візуалізації, бо є наповненість, яку не варто розпорошувати жодним "підкресленням".. Цей альбом схожий на дельту сильної ріки, в ньому під мереживом відмінностей ховається впевнений рух, спільний для всіх композицій. Це мелодії відкритого погляду, які можна слухати навіть у повній темряві – і які навіть тоді здатні допомогти.. бачити.