|
|
 |
|
|
|
|
Зараз надворі 2009 рік, і лише час покаже, чи не зарано ми почали про це говорити – але. Нам інколи здається, що саме тепер відбувається підйом якоїсь нової хвилі львівської рок-музики – молодої, свіжої, різноманітної, просто іншої. У всякому разі, на наших полицях дедалі частіше з’являються нові альбоми львівських гуртів – як правило, вони дійсно заслуговують на увагу. Green Silence у цьому сенсі – і не виняток, і гарний приклад. У часи, коли фінансова складова наполегливо рекомендує гуртам мати у своєму складі якомога менше людей – Green Silence не побоявся розширити склад до вісьмох учасників, і то не враховуючи запрошених музикантів. Вже навіть тільки з цього можна зробити висновок, що головне для хлопців – саме музика, якомога більш гідне втілення творчих ідей. Ну і результат не забарився – лише послухайте платівку. Гурт каже про себе, що у пошуках власного стилю прийшов до фанку з джазом – а згодом домішав сюди блюз, бразильське і гуцульське етно, диско, та й не тільки. Пошук триває, вікна відчинено – не випадково дебютний альбом не має назви. Пропозиції – приймаються. Зрештою, так і є – тут можна почути суміш "всього з усім", але суміш витриману, не безцільну еклектику. І до того ж – легку для сприйняття, хоч би яку музику Ви не слухали зазвичай. То чому б не перевірити свої обрії? Можливо, зелена зебра – це саме те, чого не вистачало...
Видавець: UKRmusic
Номер за каталогом: UM-CD 188
Рік видання: 2009
Всі альбоми та пісні виконавця на сайті:
- Green Silence
Ціна для мешканців України: 250.60 грн (все включено)
Для мешканців інших країн: $17.90USD
|
|
|
Фрагменти композицій із позначкою  доступні для прослуховування. Як послухати?
|
|
|
|
|
Дивіться також:
|
|
..Зрештою, дебютник Arlett взагалі якось уникає надмірностей, тримається певного мейнстриму – в чому, між іншим, є своя сіль. Прочитується як відсутність маски, просте висловлювання, така собі легка бесіда. Завдяки якій, можливо, буде нагода і бажання для більш глибокої розмови.
| Ціна для мешканців України: 222.60 грн (*),
інших країн: $15.90USD
|
|
|
|
|
"Gouache" вже став одним з найбільш помітних і цікавих новачків останнього часу. Хлопці одразу поставили собі за мету, так би мовити, "західну" якість – і успішно свою мету втілюють. Все склалося: почувши пісні "Gouache", наша публіка часто просто не вірить, що звучить чисто український продукт.
| Ціна для мешканців України: 250.60 грн (*),
інших країн: $17.90USD
|
|
|
|
|
|
...в даному випадку за дужками знаходимо лірично забарвлені думки, які важкувато проказати напористим речитативом. Думки, що потребують неквапливого розгортання у вимірі почуттів, пильного розглядання при різному освітленні. Думки, які більше схожі на тіні думок, на слід стрімких сріблястих риб, що промайнули десь у глибині...
| Ціна для мешканців України: 222.60 грн (*),
інших країн: $15.90USD
|
|
|
|
|
|
Музика "НеДілі" – настрій лагідний, світлий, дуже м’який. Тут немає чітко визначеного стилю – зате є чітко визначений напрямок: від серця до серця. Саме цим і приваблює альбом "Трохи теплих слів" – щирістю жестів, теплом серця, відчуттям весняного прагнення сонця.
| Ціна для мешканців України: 222.60 грн (*),
інших країн: $15.90USD
|
|
|
|
|
|
 Завантажується...
Ростислав
, Харків, Україна
11-02-2011 20:12 |
Сподіваюсь, зелені "мовчуни" зібралися надовго.
|
|
, київ, украіна
17-06-2009 16:58 |
www. zaxid.net .
Блог Володимира Якимця -художній керівник вокальноі формаціі «Пікардійська терція»
10.11.2008 10:16
Дуже голосне мовчання
Мене важко здивувати концертом. Можливо, через те, що в своєму житті сам відспівав вже не одну тисячу, можливо тому, що передивився виступи більшості світових грандів. Тому скептичності ні щодо себе, ні щодо інших виконавців не бракує. Але якщо йдеться про найнесподіваніші враження, завжди згадую концерт гурту Queen 1986 на стадіоні «Уемблі», коли востаннє співав Фреді Мерк’юрі. Лунало багато нечистого вокалу, але такої шаленої енергетики більше не буде в будь-яких вокалістів світу навіть разом узятих. Мерк’юрі не виконував музику, він нею жив.
Нещодавно ж зробив для себе відкриття меншого масштабу, але з не менш позитивними враженнями. Побував на концерті львівської групи Green silence. Сьогодні дуже складно відшукати в Україні таку унікальну за рівнем віддачі та професіоналізму групу.
По-перше, вони живуть музикою так, як Фреді Мерк'юрі. І не просто нею дихають, а й змушують слухачів «заразитися» своїми емоціями: хочеш того чи ні, а починаєш плескати, рухатися в такт пісні чи танцювати. Себе я впіймав на миттєвому аранжуванні пісень собі під ніс. Ці музиканти смакують всі ноти - від першої до останньої. І отримують від процесу звукотворення неймовірне задоволення. Для більшості українських гуртів музичне мистецтво вже стало ремісництвом: або не хочеться, або не можеться так відриватися. Навряд чи варто пов'язувати це з віком колективів, але, за моїми спостереженнями, стовідсоткова емоційна віддача переважно буває до 5 творчих років, а вже після - вмикаються раціональні гальма. Green silence непомітно оминув п'ятирічну «перешкоду» на п'ятій передачі. У них немає різниці між камерним виступом «для своїх» та концертом на великій сцені. Склад групи за бізнесовими поняттями не сприяє розвитку, адже навряд чи Green silence отримує великі гонорари за концерти, а їх необхідно ділити на вісім рівних частин. Ба більше, кожен із учасників має основне місце праці, але це не заважає регулярно приходити на репетиції, плідно працювати над репертуаром та брати в полон своєї музики нових фанів.
По-друге, ця дивовижна вісімка «сайленсистів» творить якісну еклектику з панку, фанку, фолку, кантрі, року та ще невідь-чого. І коли ця професійна мішанка накладається на вибухову енергетику, пасують найбільш гостроязикі музичні критики. Творчість Green silence лежить у одній площині з Олегом Скрипкою (не фронтменом «ВВ», а тим Скрипкою, який гастролює із Le Grand Orchestre), «Мандрами» та «Гайдамаками». Утім їхня подібність дуже віддалена, бо якщо в названих гуртів творчість базована на фолку, то в Green silence це лише один елемент, який може бути як провідним, так і максимально знівельованим.
Їх часто порівнюють із гуртом «Брати Гадюкіни». Останні більше зачіпали своєю самобутністю, стьобними текстами та драйвовим супроводом. За силою та енергетикою звучання (чи клавішного, чи гітарного), «Green silence» якщо не перевершив, то давно дорівнявся до легендарних «Гадів». Тепер найголовніше не повторити їхню сценічну долю та не розійтися навсібіч. Якщо Green silence зможе не лише втримати колективний запал, а й стрімко розвивати свій потенціал, то через 2-3 роки хлопці справді перекриють всі дотеперішні львівські відкриття у сучасній музиці.
PS Прошу сприймати цей блог не як рекламу, а виключно як висловлення суб'єктивної авторської думки)))
zaxid.net .
|
|
|
|
|
|
|
|
|
