Скрябін. Добряк.

Навряд чи Кузьма планує когось здивувати – принаймні, у межах проекту "Скрябін" він залишається доволі стабільним, а для альтернативних бажань – є альтернативні проекти. Тож і "Добряк" – альбом для тих, хто добре ставиться до такого "Скрябіна", яким він є зараз. Трохи меланхолійний, трохи сердитий, трохи сентиментальний: пісні мають різіні обличчя, але в цілому – це упізнаваний спосіб рефлексії, новий виток знайомої теми. Зрештою, ми вже якось про це говорили: Кузьма давно не потребує щось комусь доводити, він знає свою справу – і робить так, як вважає за потрібне. І це не поза – але, мабуть, позиція. Достигле яблуко, яке раптом намагається стати грушею, а то й цеглиною – все таки нонсенс, хоча нічого неможливого у цім світі й немає. З іншого ж боку – Кузьма має своєрідну вдачу, тож не виключено, що одного дня "Скрябін"-яблуко таки постане перед здивованою публікою, скажімо, як "Скрябін"-рушниця... Побачимо.