Цей альбом навіть за зовнішнім оформленням є братом-двійником польськомовного "Bilyk", хоча тут польською звучить лише одна пісня - "Obcy ty". Аналогічність закінчується на четвертому треку. Проте українська мова цим пісням анітрохи не шкодить, а тому ходімте далі. Ця музика не є легковажним попсом, оскільки вимушує замислюватись - втім, це одна з родзинок пісень Ірини Білик. І в той же час саме завдяки внутрішній легкості, піднесеності мелодій альбом в цілому не навантажує, а захоплює, ставить птаха почуттів на крило - і ось ти вже ширяєш над хмарами, ледь торкаючись вітру, і дивишся небу просто в очі. Ця жінка постійно підвищує критерії якості, і тому кожен новий альбом є не констатацією, а кроком вперед, і життя лише тому й живе, що має постійний внутрішній рух. Процитую тут саму Ірину Білик : "Не плач, Марічко, не плач - співай, Марічко, співай", а ми - слухаймо.
Антон Йожик Лейба
Микола