Для когось Ірина Білик назавжди залишиться співачкою, яка змінила свого часу українську поп-музику – і змінила на краще. Ще й зараз можна знайти її записи того періоду – молодшому поколінню, мабуть, варто просто послухати, як це було колись. Втім, завдяки зміні іміджу й загальної естетики за останні роки у Ірини Білик з’явилась цілком нова армія шанувальників – і цей альбом якраз для них. Єдиним прозорим натяком на колишнє може стати хіба пісня "За мить до поцілунку". З такого ракурсу навіть спільні з гуртом
ТІК треки "Зима" та "Не цілуй" – не з минулого і не з теперішнього, це дещо інше.