Скрябін. Казки. (перевидання). /digi-pack/.

II. "Казки".
На момент запису цього альбому Скрябін вже міцно тримався – в Києві, у хіт-парадах, в ефірах радіо і телебачення. У 1996-97 році це вже була зірка вітчизняної сцени – не менш яскрава і визнана, ніж, скажімо, Ірина Білик. Це, звичайно, додавало впевненості у власних силах – і "Казки" записувались без поспіху, вдумливо (до речі, одночасно тривала і робота над альбомом "Мова риб"). Як наслідок, тут Скрябін уже впритул наблизився до того звучання, яке вважав оптимальним для себе – кажуть, всупереч бажанню продюсера. Крім того, в цій роботі можна побачити чимало запрошених музикантів – таких, зокрема, як Андрій "Нічлава" Підлужний, EL Кравчук, Олег Лапоногов – і це теж дещо говорить про тогочасний статус гурту. Зрештою, просто подивіться на перелік пісень – альбом виявився по-справжньому хітовим, більшість з цих пісень живе і досі. Власне, багато хто вважає саме цей альбом квінтесенцією "класичного" Скрябіна – і за характером музики, і за смисловим навантаженням текстів. Що ж... Це тим більш цікаво, що насправді "Казки" увібрали в себе, разом із зовсім свіжим матеріалом, чимало доволі старих пісень – і стали, таким чином, певною мозаїкою, компіляцією кількарічного досвіду...