Ойра, Андрій Кириченко. A Tangle Of Mokosha.

Вперше почув "Ойра + Андрій Кириченко", здається, 2008-го, на Гоголь-фесті у Києві, тож зазначу, що альбом помітно відрізняється від того, що звучало там і тоді. Ба більше: якби не відрізнявся – його взагалі би не було. Це – принциповий момент. Того вечора Андрій сказав, що в українських народних піснях на диво чимало жорстокості, смерті і тому подібних речей (якраз такі пісні і звучали на концерті). Красиві музично – але це не позбавляє їх негативної "підкладки". Тож альбом (запис якого планувався вже тоді) відбудеться лише за умови, що світлі барви в ньому однозначно переважатимуть.

І тому приємно сказати: світлі барви в цьому альбомі таки переважають – однозначно! Спасибі всім музикантам, ну а основна провина за це – на плечах Галини Бреславець та Андрія Кириченка) По-перше, Галина співає так, що навіть сумні пісні – які, втім, не складають більшості – звучать прозоро, без глибоких тіней і чорно-білого гриму. Галина не просто співає – вона ворожить, занурює.. це справжня медитація, і – дуже красива.. А Андрій – він завжди зі звуком-простором працює акуратно, дбайливо. І в цьому альбомі його толерантність, тонка внутрішня організація проявилися дуже яскраво – жодного зайвого руху, тону, натяку... Простір залишається чистим – прикраси виникають фрагментарно і абсолютно ненав’язливо. Вони згодом утворюють власний шар тендітних візерунків – але простір таки залишається чистим і прозорим, тож загальна картина набуває глибини, велемірності, в ній звучить надзвичайно багато теплих, світлих, сердечних обертонів... Зрештою, цю платівку просто не хочеться вимикати)

Антон Йожик Лейба

Галина Бреславець – voice, kazoo
Наталка Дудинська – violin
Петро Юга – sopilka, dvoyanka, guitar
Юрко Єфремов – bass, dulcimer, drymba, bayan, buhay, kalimba
Андрій Кириченко – electronics, field recordings, mouth harmonica, percussion