Ще не так давно бандура лише зрідка звучала у молодій українській музиці – але останніми роками ситуація міняється. І якщо в авторському матеріалі бандуру чутно все частіше (
Тінь Сонця,
Георгій Матвіїв,
KRUT,
ONUKA тощо), то в царині залучення бандури до злегка приджазованих обробок українських народних пісень – Troye Zillia можуть стати якщо не першими, то точно одними з найяскравіших. Альбом "Райські пташки" чудово це демонструє. Це збірка колядок, різдвяних пісень – і найчастіше від таких альбомів чекаєш неквапливого розгортання, якогось просвітлено-стишеного настрою, а то й "рожевого сиропу". Тут – музиканти вчинили інакше. З перших секунд перкусія недвозначно натякає: це буде музика з радісним драйвом, і так воно і виявляється згодом, попри кілька цілком ліричних відступів. Навіть "Свята ніч" – зазвичай взірець елегійності – у виконанні Troye Zillia змушує подумати про когось типу ірландських ромів, абощо.. Так само й з іншими піснями – їх не буде важко впізнати, але свіжість погляду, безумовно, таки має потішити.
