Все-таки у зручні часи ми живемо, як не крути. Ми маємо безліч можливих шляхів для того, аби чути, бачити – знати. Ми можемо знати своїх сучасників в обличчя – а кількадесят років тому це було не так вже і реально. Нам достатньо зробити всього лише кілька рухів – і ми можемо почути музику, яку любимо, або якої не знаємо, або про можливість якої навіть і не здогадувались. Це не потребує великих зусиль, далеких і непевних мандрів, місяців, а то і років очікування, нині все є досяжним – легко. От, власне, ми і пропонуємо Вам – зазирнути в обличчя своїм сучасникам. Пізнати – і, можливо, прийняти. Ансамбль Vicorda утворився не так давно – та увійшли до нього далеко не новачки. Всі учасники – це молоді, але вже цілком сформовані професіонали, майстри-виконавці. Зрештою, Ви й самі легко в цьому переконаєтесь – бо представлені тут твори простими, легкими не назвеш, імена композиторів кажуть самі за себе. Твори не важкі для сприйняття, проте всіх їх об’єднує, здається, спільна риса – тонка, але трохи знервована краса. Все-таки більше краса, ніж знервована (на те ж натякають і невеличкі вірші до кожного твору – їх Ви знайдете у буклеті)... І для того, аби переконливо зіграти такий відтінок – таки потрібно добре знати свою справу. Що, власне, Vicorda з успіхом і демонструє.
N