Його маленький племінник насилу освоював премудрості гри на фортепіано. Сидячи на веранді за чаєм, Петро Ілліч чув, як у сусідній кімнаті мучить гами та етюди юний "піаніст". Йому стало шкода малюка, і він вирішив написати цикл легких фортепіанних п'єс , різноманітних за характером, з оглядкою на труднощі початківця. На першому аркуші написано: "Зимовий ранок". Мені здається, що в "Зимовому ранку" він зобразив своє дитяче враження. Ніби малюк виглянув у вікно і побачив засипану снігом вулицю і замерзлі віконечка у будинку навпроти. Уявіть собі, що ви подихали на замерзле скло, воно підтануло, і в цю маленьку проталинку ми дивимося, що робиться за вікном. Закрийте очі і послухайте п'єсу "Зимовий ранок". Цікаво, що кожен з вас побачить завдяки Музиці?" Степан Недериця
(інформація з поліграфії до CD)