Світлана Клочкова-Коваленко. Над Дніпровою сагою. /digi-pack/.

З першої хвилини цей запис наповнює чимось таким, як свіже вечірнє повітря влітку, після швидкого дощу – так, відчуття саме запашного, теплого повітря. Музика місцями несподівано тяжіє до такого напрямку, як ambient – хоч і не в чистому вигляді, є тут і більш близькі до естради варіанти, але нехай. В цілому це одразу задає певний тон всьому звучанню в цілому – і спонукає до більш неквапливої уважності в слуханні. Тим паче, що й певна академічність вокалу Світлани Клочкової-Коваленко в даному випадку додає музичним лініям не строгості, а якраз м’якості. Чи то завдяки аранжуванням, чи то просто завдяки правильному внутрішньому настрою – але часом цей голос аж світиться неголосно. А тепер нагадаємо, що весь альбом записаний на слова Тараса Шевченка. Навряд чи в багатьох його поезія викликає в уяві суто ліричні образи – але музика майже не лишає шансів. Навіть драматичні, важкі рядки – тут розкриваються в іншому світлі, бо музика їх пронизує – миром. А втім, є тут і чиста лірика, і лагідний усміх – зрештою, Шевченко ж не був монохромним...