Mazeпа Fest.

Загалом, для мене це диск однієї пісні, задля якого я його і купував - Файно - "Вечір". Свій стиль, висока якість, та відчуття українського - дуж Файно. Решту композицій можна було чути на багатьох інших збірках і вони особливого ентузіазму чи цікавості у мене не викликають.

Ох, з великою надієї очікував моменту, коли здеру цератку з FESTивального альбому представленого на цій сторінці і почую щось нове, цікаве, живе. І не було меж мому розчаруванню від почутого та побаченого. Якість самого запису на, буцім-то, оригінальному диску, який за словами видавців „має формувати нове музичне обличчя України” бажає, м’яко кажучи, бути кращою. Такі мізери, як неякісне мікшування між піснями – до уваги не беремо. Що дивує найбільше: заявлено – „Маzепа-Фест”. Якщо Фест - то значить жива музика? Так думав і я, але не сталося, як бажалося. Всі записи студійні, на студіях різних та різної якості студіях. Від цього валиться сама концепція Фесту. Ніякий це не Фест, дорогі друзі, а наскоро та неякісно скльопаний збірник пісень, що припали до душі невідомому автору підбірки та, очевидно, організатору фестивалю.
Можна ще багато чого сказати, але головного, відповіді, на численні знаки запитання, які виникають після прослуховування диску, так і не буде. Невже за такої „крутої” помаранчевої підтримки, не можна було зробити щось солідніше… бодай, подати адресу фестивалю та організаторів у інтернерті? То ж потім не дивуймося, коли в черговий раз нас назвуть дурними селюками.

І як останній удар по кришці труни – „крик душі” Метра, Тараса Гарінальдовича.