Океан Ельзи. Міра. /перевидання, digi-pack/.

Після виходу альбому "Gloria" здавалося, мабуть, що Океан Ельзи не зможе себе перевершити – принаймні, ближчим часом. Але, водночас, хотілося, щоб таки зміг. Можливо, ОЕ хотів того ж – бо вдалося. Вдалося навіть більше – знову зробити щось, не схоже на попередні роботи. Втім, відмінності легше відчути, аніж описати. Це просто справжній, потужний рок – той самий, який добре знає вже, на що він здатен, і тому не потребує маскарадів. Не хизується своєю силою та вправністю, а спокійно, натхненно працює – так ростуть міцні дерева, так каменяр не робить зайвих рухів, так вистигає в серці правда. Саме так стається радість – коли знаєш свою свободу в обличчя і не відводиш очей, не б’єшся смертним боєм, а просто йдеш вперед. Океан Ельзи іде вперед – і в музиці його звучить свобода. Немає гонитви заради визнання – і немає спокуси дотримання стильових рамок, а є – здатність максимально точно зробити те, що вважаєш за потрібне. З цього кореню і росте чиста музика рок, творчість не заради свободи, а як її прямий наслідок. Слухаю ці пісні – і розумію, що Океан Ельзи остаточно виріс зі всього того, чим він був до. Саме тепер – сталося. Як на мене, звідси починається для нього відлік нового часу – це якісно інший рівень, радісний, сміливий труд. І міра його – у вогні кожного серця..