Скрябін. Танго.

(позиція з розділу "Рідкісні диски")

Цей альбом записувався сім місяців, але пісні до нього були написані всього за три тижні – вражає. Втім, оскільки поштовхом до цього стали наші помаранчеві події, то воно і зрозуміло – вражень вистачало для всіх. Якщо ж людина схильна до того, щоб замислюватись, то її враження від вражень мають викликати думки в тих, хто їх слухає. Як у даному випадку. Бо Кузьма зі "Скрябіна" завжди вирізнявся досить цікавим поглядом на цей світ і на речі в ньому. І, якщо порівнювати з альбомом "Натура", то цей погляд став дещо більш… не те щоб жорстким – мабуть, більш тверезим. У всякому разі, і в текстах, і в музиці майже немає серпанку романтичної відстороненості. Втім, як не дивно, за відсутності серпанку романтика не зникає, а навпаки – до неї тепер можна долучитися, її можна відчути не тільки подумки, а й на дотик. Ці пісні наче вийшли із сутінкового туману під сонячне світло – і стали просто чесними, без прикрас. Не завжди приємними, але від того не менш чистими, і тому, мабуть, більш цінними. У тому смислі, що, коли залишається сама тільки правда, то її не можна назвати доброю чи поганою – вона вища за подібні оцінки. І мені здається, що головною і, може, єдиною ознакою правди є – любов. Справжня любов не оцінює, не порівнює. І тому головною і, може, єдиною ознакою любові є – правда. Ось такі маю думки щодо вражень від вражень. А від "Танго" аж морозом по шкірі продирає. Від мене Кузьмі – особиста подяка.

Антон Йожик Лейба