Цікаво вже тому, що ця рок-опера в Україні – перша. Але вона не змогла б кілька років поспіль збирати аншлаги, якби не мала й інших переваг, крім цієї. І можна навіть не акцентувати тут увагу на непересічності тексту "Енеїди" Івана Котляревського, на основі якої і створено рок-оперу. Але, втім, не поспішатимемо. Адже твір Котляревського є за змістом, так би мовити, епічним бурлеском. А те, що ми тут чуємо – і продовжує цю лінію, і поглиблює, робить окремі деталі ще більш яскравими. Яким чином? Просто. Звучить поліфонічний театр абсурду, трагікомедія, у якій все навпаки – смішні речі здаються гіркими, а трагічне відбувається так, що неможливо втримати усмішку. Зрозуміло, що подібний підхід відкриває дуже широке поле для експериментів – в тому числі й музичних. І композитор, Сергій Бедусенко, скористався такою нагодою винахідливо. Що стосується музики, то в даному випадку на традиційний український мелос, на фольклорну основу накладено стільки сучасних музичних стилів, що й годі всі їх перелічити. Арт, джаз, блюз, реггі, реп і просто рок – і так далі. І, треба віддати належне композиторові, весь цей, чи не вавілонський, гармидер – звучить органічно, доладно, дотепно. Плюсуємо сюди виконання ролей такими зірками, як Таїсія Повалій, Анатолій Матвійчук, Анатолій Хостікоєв, Микита Джигурда, Богдан Бенюк (і це тільки початок переліку), плюсуємо також неабияке почуття гумору та злободенність, бо сміх над собою завжди є злободенним – то Вам ще не досить цікаво?
Антон Йожик Лейба