Судячи зі всього, сьогодні Ви маєте нагоду послухати один з кращих сучасних українських оперних тенорів. Приводити тут перелік його перемог у всіляких міжнародних конкурсах я, мабуть, не буду – буклет до диску доволі докладний. Але зазначу, що Ігор Борко – останній учень, останній випускник
Костянтина Огнєвого, і учень блискучий. При цьому талановитий настільки, що, ще до навчання у консерваторії, вже гідно представляв Україну за кордоном. Та то все таке. Що справді важливо, і Ви це почуєте – це його голос. Лагідний, гнучкий, ніжний, справді ліричний – його неможливо не помітити, пропустити повз вуха. І, мабуть, непроста доля в цієї людини – бо так вже глибоко, тонко, насичено звучить відтінками його спів. Одразу відчуваєш – людина, в якої немає власного багатого внутрішнього досвіду переживань, розчарувань та просвітлень, так не заспіває. Тут ніяка уява не допоможе. Цей спів – через серце, від серця. І до серця. І, мабуть, не випадково на цьому диску не оперні арії, а просто українські пісні. Бо, коли вони заспівані так, як тут, то це вже не просто пісні. Самі перевірте.
, Cicero, Illlinois, USA
, Артемовск, Украина