Богдана Матіяш. Твої улюблені пси та інші звірі.

"Твої улюблені пси..." – це візія світу тут і тепер, у якому зі звірятами можна говорити, в якому немає жодного страху. Світу, доброго й простого, в якому навзаєм одні одним довіряються, в якому звірі й люди є приятелями. Світу, де можна не боятися бути собою – делікатним і лагідним."

Українською мовою.
Тип видання: м’яка обкладинка
Формат: 164x120 мм
Кількість сторінок: 60
Видавець: Meridian Czernowitz
Зміст:

- відхекаємося від усього як досвідчені (втомлені?) пси...

- будемо лагідні будемо спокійні лагідні й добрі...

- часом коли світ уже багато годин як спить...

- пообіцяй мені що коли я прийду в твій рай...

- ця бентежна довіра звірів... ця тиха радість...

- завжди люблять найперше серцем...

- ця осінь добра біля мене тепер живе гарний і добрий...

- навіть коли не знаю де ти і як ти є мені все хочеться...

- лев розглядає цю осінь він сидить під деревами...

- згадую який зі звірів міг би бути страшний...

- щось у мені мій псе дуже змінилося хоча знаєш мабуть усе...

- коли біля мене нікого немає і все стає зовсім тихо...

- мій лев дуже щасливий він знає які речі у світі прості...

- дивися як делікатно приходить світло як прозоро...

- не біжи від мене мій псе не залишай мене...

- а ще я часом проситиму в лева розкажи мені...

- як би могло Боже бути насправді якби я жила...

- я давно знаю найважливіші речі мій псе дуже давно...

- коли мені так тихо і так втомлено як ось тепер...

- Ти що усьому дав початок ти що створив траву і дерева...

- все засинає в цій осені спокійно й тихо а тобі часом...

- хочу щоб вже був сніг я би міг тоді вийшовши...

- написавши тобі листа засинаю пообіцявши що не писатиму...

- взимку лев переселяється в кухню каже що тут...

- знаєш це все що довкола дуже гарне...

- може якби ми йшли зовсім поруч може якби ми далі...

- мені би хотілося щоби той олень жив щоби він...

- сьогодні мені не вдається нічого тобі сказати...

- не запитуй на що ми з тобою схожі ми просто...

- лев каже ти нікого ні не навчиш ні не змусиш...

- спершу тобі здалося що він просто спить...

- ти так багато дав мені тут Боже стільки всього показав...

- ти бачиш пса і дівчинку вони разом ідуть стежкою...

- тут наді мною каже мій добрий кіт багато...

- дякую Боже що навколо нічого немає...

- братику вовче ти що бігаєш швидко поміж дерев...

- не гнівися на мене господарю я не хотів...

- лева немає ми домовилися що ввечері разом сидітимемо...

- вірю що можна було би навчитися говорити...

- а ще можна уявити що ми з тобою це теж двоє левів...

- нічого не хочеться тільки щоб ти був тут...

- це все твій світ твій добрий світ у якому засинаю...

- я заплющую очі чую як усе тихо довкола і як спокійно...

- ми з левом сидимо на березі річки дивимося на воду...

- я кладу лапи на траву а на них опускаю голову...

- було би гарно якби по-справжньому можна було...

- я не знаю що буде далі але простягаю руку і довіряюся...

- добрий лев вкладається спати він каже ідуть дощі...

- коли все закінчиться я би хотіла нічого не боятися...

- вчитись любити це вчитись так багато приймати...

- а потім часом здається що все навколо вже якось так...