Квітка папороті. Українська лірична збірка.

Лірична збірка... Здається інколи, що всю українську естраду другої половини минулого сторіччя можна було б зібрати під цією назвою. Не знаю, чому так було, але факт – пісень із красивими, відшліфованими мелодіями в ті роки на нашій естраді було значно більше. Зараз – інше. Ритми, поліфонія, спец ефекти – не завжди, але доволі часто мелодія вже не є головною, відходить на другий план. Це можна зрозуміти – адже і взагалі ритми нашого життя стали значно швидшими. Шкода тільки, що інколи нові швидкості заважають повному розкриттю вокальних даних наших виконавців. Інша справа – кілька десятиріч тому. Якщо вже в людини був голос, то була і можливість повністю проявити всі його принади. Мелодійність пісень це дозволяла вповні. Чи не тому ми і досі слухаємо ці записи із задоволенням? Погодьтеся, не може бути, щоби справа була тільки в ностальгії. Деякі з моїх друзів, котрі полюбляють саме ці пісні, народилися пізніше, ніж більшість цих самих пісень було написано. Отже, не тільки ностальгія. Ви як думаєте – що?