фестиваль Трипільське Коло: ЗЕМЛЯ

Минулими вихідними (4-5 липня) відгуляв один з наймолодших українських фестивалів – "Трипільське коло". Попри те, що фестиваль цього року проходив лише вдруге, гостей він зібрав чимало – і це вже є ознакою певного успіху. Адже місце проведення – беріг Дніпра неподалік Ржищева, пара годин їзди від Києва. Тобто, не зовсім близько і не надто далеко – а в таких випадках "підірвати" аудиторію дещо складніше, та й добиратися своїм ходом виходить не зовсім комфортно. Хоча.. Місцина там настільки мальовнича, що розумієш одразу – воно вартувало того, щоб знехтувати домашні принади. Однозначно – і настільки живою є ця краса, що навіть фотографіями її передати якось складно.

Втім, фестиваль принаджував не лише краєвидами – тут був і повний набір сувенірно-побутових пропозицій (одним з основних акцентів у цих товарах, звичайно, була трипільська тематика), і цілий ряд майстер-класів. Оскільки темою цьогорічного фестивалю стала ЗЕМЛЯ – мабуть, закономірно, що найбільш цікавими виявились майстер-класи, пов’язані саме з землею. А саме: клас вільної роботи з глиною, де можна було ліпити що завгодно, а потім спробувати вимудрувати з цього справжній свистунок, та ще й не одноголосний, а також – клас із будування справжньої хатини-мазанки, з лозяним каркасом та ліпленими стінами, з візерунками, глиняними п’ятами і неголосним робочим співом. Тим самим, що будувати й жити допомагає..)

Ну і, зрештою, співи. Їх було багато, і були вони різними. Народницькі, бардівські, найрізноманітніші прояви рок-музики – звичайно, все це було, і можемо відповідально припустити: кожен, хто бажав, почув музику на свій смак, палітра це дозволяла. Особливо хотілося б відзначити ось яких учасників: Run та Dark Patrick (наш уклін кельтській традиції), Очеретяний Кіт (чия показна простота стає насправді все більш складною і цікавою), АтмАсфера (чиї виступи завжди несуть просто шалений заряд позитиву), Божичі (мабуть, одні з найактивніших на сьогодні глибоких популяризаторів нашої автентичної музики), Вася Club, Н.Три, PoliКарп (ці гурти вміють по-справжньому творчо осмислювати і подавати фолькові ходи, фрази, мотиви у своїх піснях). Втім, згадуємо тут не всіх, хто сподобався – деякі враження залишаємо виключно для себе..)

У підсумку скажемо так: зі зростанням досвіду зростатиме і рівень організації, але вже зараз безумовною принадою Трипільського Кола є – великий простір. Як буквальний, в плані чималої і дійсно гарної території, так і не буквальний – тут хочеться дихати вільно, і для цього є всі можливості, немає жодного тиску, зайвої метушні. Відчувається ще юна, але вже –самоповага. Це приємно.