Анатолій Юрійович Мокренко народився 22 січня 1933р. в багатодітній сільській родині у с.Терни, тепер смт. Сумської області. У своїх спогадах він писав, що пройшов досить непростий і тернистий життєвий шлях. Хлопчиною пережив і війну, і окупацію, і розруху, і голод. Знав важку працю на землі. Водночас дуже любив співати, танцювати, читати й писати вірші. У своїх спогадах він згадував: "Змалечку душа моя повнилася по вінця маминою піснею, народною творчістю". Саме цей стан душі проніс Анатолій Мокренко крізь все життя та творчість. Потрапив він до двох військових училищ, став інженером-геологом (закінчив 1956 р. Київський політехнічний інститут з відзнакою. Працював гірничим інженером-геологом (1956-1963рр.), перебував в експедиціях на Кавказі, Північному Уралі, в Криму та Карпатах, а також на Півдні України. Але доля вивела його на мистецьку ниву. Після закінчення Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського (за класом вокалу О. Гродзинського, 1963р.), А. Мокренко працював протягом 1963-68рр. солістом оперної студії при Київській консерваторії імені П. І. Чайковського, де набував професійного досвіду та потоваришував з відомими діячами українського оперного мистецтва. З 1985 р. й донині А. Мокренко – професор кафедри вокального співу Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Надзвичайно пріоритетним у життєтворчості митця став період роботи в Державному академічному театрі опери та балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка: з 1968 року як соліст, а з 1991 по 1999рр. – генеральний директор і художній керівник (тепер Національної опери України імені Тараса Шевченка).інформація з: http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?category=3&id=190
фото з: http://www.domivka.net/
