Односельчанка Софії Ротару - Лілія Сандулесу (28.02.58) шлях на професійній сцені розпочала в 1977 році в чернівецькому філармонійному ВІА "Жива вода". Через три роки, разом з Олександром Сєровим перейшла у волинську філармонію (ВІА "Світязь", "Серпанки"), але за рік їхні шляхи розійшлися. Влітку 1982 року на Всеросійському конкурсі виконавців в Сочі Сандулесу була лише третьою (і це при чотирьох перших і трьох других місцях), та вже у вересні перемогла на конкурсі артистів естради України в Чернівцях (випередивши сестер Ротару, Олександра Сєрова, Віталія Білоножка і Павла Дворського). В 1984 році Сандулесу запросили до Київського мюзик-холу; з’явилася можливість частенько записуватися на радіо (з часом її прізвище почало вимовлятися на український лад - Сандулеса). В 1985 році вона добилася першого справді великого успіху - з піснею Володимира Бистрякова "Гончарный круг" пройшла в фінал всесоюзного телефестивалю "Пісня року"; фірма "Мелодія" випустила її міньйон "Спочатку ти". В 1987 році Лілії Сандулесі присвоєне звання Заслуженої артистки України. А через рік вона повернулася на Буковину співати з власним гуртом "Селена". Провінційна співачка вже не така часта гостя на радіо і телебаченні, і в 1990-му вона повертається до столиці - в театр "Етюд". Нова хвиля популярності Сандулеси надходить тільки в 1992 році, коли вона об’єднується в дуеті з Іво Бобулом. Дует виступає все більше по закордонах, де й виходить їхній компакт "Берег любови". З часом в репертуарі Сандулеси з’явилися сильні драматичні пісні - "Несу свій хрест", "Зраджене кохання". В 1996 році Лілії Сандулесі присвоєне звання Народної артистки України. По десятиріччю спільного творчого, а потім і сімейного життя Сандулеса розлучилася з Бобулом. В 2004 році вийшов її сольний компакт з невибагливою назвою "Співає Лілія Сандулеса". На початку 2006-го року Лілія Сандулеса повернулася на помешкання до Чернівців.інформація, фото з: http://www.kmstudio.com.ua/index.php?nma=cherem&fla=stat&nm=sandulesa
