Народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка.
Марія Байко розпочала свій славний шлях ще у 1950-і рр. у вокальному тріо із сестрами Даниїлою і Ніною, їх спів без будь-якого супроводу захоплював слухачів далеко поза межами України. Голос Марії Байко, ліричне сопрано, був провідним у цьому ансамблі.
Як солістка, камерна співачка в найкращому розумінні цього слова, вона захоплює не тільки рідкісною музикальністю, але й майстерністю. Навчалася співу в Одарки Бандрівської, яка перейняла італійську школу "bel canto" від славетної Соломії Крушельницької. Природність звукодобування, вирівняність усіх регістрів, плинність мелодичного ведення — це основні ознаки співу Марії Байко. Її легкий і водночас теплий, ніжний голос ллється напрочуд вільно.
Є у неї неповторні, індивідуальні рідкісні риси. Це настільки глибока внутрішня музикальність, що слухання Марії Байко є для нас символом самої музики. До того додається майстерність витонченого володіння голосом, гнучкість у передачі відтінків, музичних нюансів. Це дозволяє співати Марії Байко безупинно, не відчуваючи дії часу і років. Її заслугою є виконання величезного репертуару народних пісень і відродження із забуття творів українських композиторів Д. Січинського, О. і Н. Нижанківських, В. Барвінського.
Стефанія Павлишин
доктор мистецтвознавства