Мартін Бубер (1878 - 1965) — німецький і ізраїльський релігійний мислитель, лідер європейського єврейства, перший Президент Академії наук Ізраїлю (1960-1962). Навчався у Віденському університеті. Мартін Бубер народився у Відні, але з 3-х років жив у Львові. Як німецько-єврейський релігійний філософ, перекладав і коментував Біблійні тексти. В центрі його філософських поглядів — буття як діалог між Богом та людиною. 1923 року видав філософську працю "Я і Ти", яка принесла йому світову славу. З 1925 р. М.Бубер починає тісно співпрацювати із Францем Розенцвейгом у процесі перекладу арамейського тексту Біблії на німецьку мову. Згідно з їх задумом, новий переклад повинен був заново відтворити живий біблейський текст у просторі сучасної німецької мови та культури. Для Бубера цей процес проходив у вигляді запрошення до конструктивного діалогу двох культур. В 1938 р. Бубер приїздить до Єрусалиму, де обирається професором Єврейського університету. Після Другої світової війни Мартін Бубер часто виступає з лекціями у провідних університетах Європи та Америки. Його визнають за духовного лідера свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ. У цей період виходять основні його праці по філософії релігії та історії хасидизму: "Ґоґ і Маґоґ" та "Райський сад хасидизму", яка більше відома як "Хасидські історії". В період з 1948 по 1950 рр. Бубер працює над науковою роботою "Два образи віри" (нім. Zwei Glaubensweisen, 1951 р.) А в 1960 р. виходить остання його монографія "Походження та сутність хасидизму".Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
фото з: http://duh-i-litera.com/martin-buber/