Перший значний успіх до соліста Київського мюзик-холу Миколи Гнатюка (14.11.52) прийшов у 1978 році - він став переможцем другого конкурсу артистів естради України в Запоріжжі. До цього він закінчив рівненський музично-педагогічний інститут, співав в ансамблі "Ми - Одесити", потім навчався в студії Ленінградського мюзик-холу і паралельно гастролював з найстарішим в СРСР ВІА "Дружба". Успіх випадкового запису з оркестром Ростислава Бабича та надзвичайна телегенічність досить швидко зробила його бажаним гостем у студіях - з екрана залунали "Девченка из квартиры 45", "Крылья удачи", "У веселого клена", "Если город танцует" - життєрадісні пісні вдавалися йому найкраще. В 1979 році Гнатюк займає третє місце на VI Всесоюзному конкурсі артистів естради, це відкриває йому дорогу за кордон. Пісня Д.Тухманова "Я с тобой танцую" приносить йому Гран-прі конкурсу естрадної пісні в Дрездені, а "Танец на барабане" Р. Паулса - перше місце фестивалю Інтербачення в Сопоті 1980 року. Через рік у Гнатюка ще один супер-хіт - "Птица счастья" - по популярності в СРСР його тоді випереджали хіба-що Алла Пугачова та білоруські "Вєраси". І це при тому, що у Гнатюка був абсолютно неоригінальний репертуар - всі шлягери до нього вже хтось виконував. В 1980 році він недовго співав з ВІА "Мальви", потім з власним ансамблем "Бенефіс", після чого з сильною джаз-роковою командою "Кросворд", з якою записав перший сольний міньйон з... перекладами французьких шансонів. І знову зміна колективів - Державний естрадний оркестр під керуванням А. Ануфрієнка, ВІА "Мрія", знову свій ансамбль "Свято"... В 1985 році виходить другий міньйон Гнатюка з піснями Євгена Ширяєва і записаний з... ташкентським ВІА "Лабіринт". До того часу ажіотаж навколо творчості Гнатюка згасає, і він, рідко попадаючи на телеекрани, поступово втрачає популярність - не допомагають і власні композиторські спроби. Та в 1987 році несподівано він знаходить свою пісню - Олександр Морозов пише для нього "Малиновый звон", через рік "Белые ставни" - надходить друга хвиля його популярності, він удостоюється звання Народного артиста України. Користуючись цим, Гнатюк з інтервалом в рік записує два диски-гіганти - "Малиновый звон" та "Не покинь меня", і несподівано на кілька років залишає українську естраду (за сімейними обставинами він проживає в ФРН). Його повернення в 1993 році шанувальники зустріли з ентузіазмом, а пісня "Час рікою пливе", що називається, пішла в народ. Однойменний альбом (на касетці та CD) був випущений літом 1996 року, знаменуючи чергове повернення Гнатюка на вітчизняну поп-сцену. В 1999 році Микола Гнатюк поступив в Бєлгородську духовну семінарію, на заочне відділення міссіонерського факультету. В 2005 році "НАК" випустив альбом духовних пісень у його виконанні "Господи, спаси, сохрани".інформація, фото з: http://www.kmstudio.com.ua/cheremshyna/gnatiuk.htm
