Ще студентом Київської консерваторії Володимир Кушпет став ініціатором
утворення студентського оркестру українських народних інструментів
(тоді ту "крамолу" розігнали), натхненником створення електробандури та
засновником ансамблю Кобза. У 1970 році у складі ВІА Кобза записав
першу платівку-гігант, яка набула феноменальної популярності серед
українських слухачів у всьому світі.Існування ВІА із світовою славою привернуло увагу "компетентних органів", з 1977 року члени "першого призову" Кобзи почали звільнятися. Доля привела Кушпета до музичної редакції Українського радіо, де Володимир почав експериментувати: вперше з'явилися монтовані гала-концерти з ілюзією живої трансляції, створювалися розважальні цикли за участі Тарапуньки і Штепселя (Ю. Тимошенка та Ю. Березіна), у музичному ефірі зазвучали рок та джаз-рок. Різновиди музично-розважальної програми "Для тих, хто за кермом" живі й донині. Зрозуміло, що втручання у застиглу консервативну систему радянського українського радіо дратувало керівництво, тож урешті-решт В. Кушпет, утворивши новий ВІА Мальви, перейшов на роботу в "Київконцерт". Уперше на українську сцену вийшов шоу-гурт з яскравою сценічною дією (Кушпет виконував функції бандуриста-гітариста і режисера-постановника програм колективу).
Наступний творчий етап у житті Володимира Кушпета пов'язаний з його режисерською діяльністю. Перебуваючи на посаді художнього керівника Київського театру естради, створив першу феєричну рок-оперу "Суд" за поемою Б. Олійника "Сім" (постановка В. Кушпета, музика С. Бедусенка). Досить неординарною за формою та змістом для того часу була постановка свята кобзарського мистецтва в рамках першого фестивалю "Музичний вернісаж". За цей захід Володимир Кушпет отримав звання лауреата Всесоюзного конкурсу-огляду програм режисерів естради.
Подальша діяльність митця була спрямована на відродження кобзарсько-лірницької традиції. Знайомство з пропагандистом старосвітської бандури Г. Ткаченком змінило погляди В. Кушпета на музичну виконавську традицію, він захопився реконструкцією зниклого з музичного народного побуту кобзарсько-лірницького інструментарію. Підсумком тієї діяльності був запис аудіокасети "Воскреслі мелодії України" та створення "Самовчителя гри на старосвітських музичних інструментах".
Науково-реконструкторські пошуки знайшли практичне втілення в педагогічній роботі, яку музикант розпочав одночасно з відкриттям Стрітівської школи кобзарського мистецтва. Згодом Кушпет почав викладати гру на старосвітських інструментах в Національному університеті культури і мистецтв. На фірмі "Етнодиск" реалізував музичні проекти: "Кобзарсько-лірницька традиція: кобза, бандура, ліра, торбан" (власне виконання), "Міст із минулого" (виконавці — учні В. Кушпета), "Кобзарський монолог" Сергія Захарця (учень В. Кушпета), "Антологія традиційної музики українців". Як член Всеукраїнської спілки кобзарів, активно популяризує традиційне виконавство серед українців у всьому світі.джерело: http://format.ua/index.php?go=Articles&in=8&id=17
фото з: http://www.ceh.org.ua/kushpet.htm