Світ визнає Юрія Шевельова як славіста №1, а працю "Історична фонологія української мови" вважають одним із найоригінальніших фундаментальних досліджень у царині філології. Уся ж бібліографія праць Юрія Шевельова нараховує 872 назви.Юрій Шевельов відзначався винятковою ерудицією. Він писав свої твори англійською, французькою, німецькою, польською, російською, але завжди в центрі його зацікавлень була українська мова й українська культура. Шевельов був філологом широкого профілю і блискучим публіцистом. Однак сам себе він вважав перш за все мовознавцем.
Своїми дослідженнями Шевельов спростував офіційну радянську доктрину про існування східнослов'янської єдності, "братньої колиски трьох мов: російської, білоруської й української".
Майже 15 років дослідник працював над фундаментальною монографією "Історична фонологія української мови". Вона вийшла друком англійською мовою ще 1979 року в Гайдельберзі, але тільки у 2002 році світ побачив її український переклад Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка. Сам Юрій Шевельов не раз говорив, що "Історична фонологія української мови" є найголовнішою працею його життя.
Вчений розвинув і обґрунтував концепцію, що українська, білоруська та російська мови розвинулися на базі різних діалектів: київсько-поліського, галицько-подільського, полоцько-смоленського, новгородсько-тверського, муромо-рязанського.
Жодна слов'янська мова не має досі такого ґрунтовного дослідження фонологічної системи. У передньому слові до книжки професор Януш Ріґер написав : "Поява "Історичної фонології української мови" Юрія Шевельова – то велике свято мовознавства в Україні".
Юрій Шевельов народився 17 грудня 1908 року в родині генерала царської армії, який згодом загинув на війні. Юрій був п’ятою дитиною в сім’ї та єдиним, кому вдалося вижити.
1931 рік – закінчив літературний факультет Харківського університету; викладач, потім доцент Інституту журналістики (1933 – 1939) і Харківського університету (1939 – 1943).
1944 рік – емігрує до Словаччини, потім Німеччини та Швеції; стає заступником голови МУРу – Мистецького українського руху митців-емігрантів.
1950 рік – їде до США, де викладає у Кембриджі та Колумбійському університеті, стає найвідомішим мовознавцем-славістом світу.
1979 рік – виходить книга "Історична фонологія української мови", яка доводить, що українська мова бере свій початок із VII століття, а завершує своє формування у XVI столітті.
2000 рік – нагороджений Національною премією України імені Тараса Шевченка, грошову частину винагороди передав шостій міській гімназії Харкова.
Помер у Нью-Йорку 12 квітня 2002 року.
інформація, фото з: http://www.radiosvoboda.org/
