Легкими рухами він наносить прості штрихи, прозорі фарби, і перед очима одна за одною постають ясні та невимушені картини, пейзажі людської душі. Є тут усі пори року, зміни освітлення та настроїв, звуки міста та незайманої природи. Наприкінці 20-го століття Юрію Рибчинському вже немає потреби комусь щось доводити. Навпаки, його авторство вже само по собі свідчить про певний клас, певний рівень. І цей рівень визнають і слухачі, і виконавці, і ті, що тримають у своїх руках владу в державі. Універсальний солдат української естради – я назвав би це так.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
