Валерий Шевчук - достойный удивления образец современного подвижничества на территории украинской литературы, культуры и истории. Редкая государственная культурная институция может похвастаться таким количественным, разноплановым, а главное, качественным творчеством.
Среди самых известных книг писателя — "Серед тижня" (1967), "Набережна 12" (1968), "Крик півня на світанку" (1979), "На полі смиренному" (1982), "Дім на горі" (1983), "Три листки за вікном" (1986), "Мисленне дерево" (1986), "Птахи з невидимого острова" (1989), "Мор" (1989), "Дзиґар одвічний" (1990), "Панна квітів" (1990, сборник сказок), "Стежка в траві. Житомирська сага" (в двух томах, 1994), "У череві апокаліптичного звіра" (1995), "Око Прірви" (1996), "Жінка-змія" (1998), "Срібне молоко" (2002), "Тіні зникомі. Сімейна хроніка" (2002); "Козацька держава: Етюди до історії українського державотворення" (1995), "Муза Роксоланська: Українська література XVI–XVIII ст. У 2-х книгах" (2005), "Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима" (2008) та ін.
Составитель и переводчик на современный литературный язык сборников любовной лирики XVI–XIX ст. "Пісні Купідона" (1984) и героической поэзии Х—IX ст. "Марсове поле" в 2-х книгах (1989), "Літопису Самійла Величка"(в 2-х томах, 1991) и др.
Валерий Шевчук — почетный профессор Киево-Могилянской академии и Львовского университета. Лауреат Шевченковской премии, премии Фонда Антоновичей и многочисленных литературных премий. Заслуженный деятель польской культуры. Произведения писателя переведены на 22 языка мира.