Франція середньовічна. Трубадури, "Пісня про Роланда", дочка Ярослава Мудрого – Анна, королева французька, і так далі. Є що згадати. На такій глибині кожне ім’я, кожна назва – легенда. Навіть музика. Наприклад, діалог з Польщею звучить доволі камерно, навіть якось замкнено. Діалогові ж з Францією притаманна вже певна епічність – у цій музиці можна відчути легенду на смак, майже доторкнутися до неї. Це як доторкнутися до дзеркала і раптом відчути, що проходиш крізь нього. Привіт, Алісо, як ся маєш? Втім, можливо, ще побачимося у дзеркалі англійському. А може, й ні. Адже віддзеркалення безкінечні, а наш час – ні.
Антон Йожик Лейба