Фольклорний ансамбль "Божичі". Вік любиш – не налюбишся.

На презентації цього альбому "Божичі" розповідали про його появу приблизно таке: що передивились вони якось усі свої матеріали, назбирані у фольклорних експедиціях, і зрозуміли, що більшість назбираних ними пісень – про кохання. У тій чи інший подобі, у різних життєвих ситуаціях, але – про кохання. Ну а коли так – то гріхом було б не приділити цьому спеціальної уваги. Зрештою, єдиною причиною життя у цім світі, радості і натхнення, благородства і краси є – любов. До дитини, до своєї половини, до всього живого, зеленого чи тілесного, прозорого чи невидимого, але відчутного – не має значення напрямок. Головне – світло, яке ти можеш в цей шлях вкласти. А коли так, то всі шляхи ведуть, вже вибачте, не до Риму, а – до серця. Один з таких шляхів і торують своїм співом "Божичі". Цей ансамбль завжди умів заспівати так, щоб достукатися одразу не просто до вуха, а до душі слухача – так було на попередніх платівках, так є на виступах. Так є і на цій платівці. Різні пісні тут зібрано, веселі і сумні, жартівливі і серйозні, протяжні – адже серце людини має безліч облич. Головне, щоб було воно людяне – і тоді буде поряд з ним тепло. Ось таким теплом і діляться з нами "Божичі" – гойно.

Антон Йожик Лейба