Тріо "Вербена". Біла казка.

Ніжна квітка ця "Вербена" – але й пристрасна, зовсім цвіт її до снігу холодного не подібний. І не важливо, співають ці три панночки під акомпанемент бандур, або ж під сучасну естрадну музику, або й без супроводу – зрештою, все одно слухаєш саме голоси. Музика, на фоні якої вони звучать – ні, з нею все нормально, але просто не звертаєш на неї особливої уваги. Тому що практично всю увагу без залишку забирають собі – голоси. Сильні, гнучкі, лагідні, трепетні, палкі – вони можуть бути різними, все залежить від пісні. Але у будь-якому випадку вони залишаються – гарними. Багата наша земля на співочі таланти – приємно. І не тільки нам приємно – інакше закордонні гастролі не мали б такого успіху. Не було б таланту – не стали б із "Вербеною" співпрацювати ні духові, ні симфонічні оркестри, ні Національний оркестр народних інструментів. А так – співпрацювали. Вперше в історії бандури, між іншим. А здавалося б – ну що тут такого особливого, три жінки, три бандури...