Володимир Кушпет. Виконавська традиція співців-музик XVIII-початку XX ст. Кобза, ліра, торбан, бандура. Колекційне перевидання. (2CD). /digi-pack/.

Традиційна культура взагалі, та музична зокрема – явище досить мінливе. Для усвідомлення змін на її тлі потрібно чітко розмежувати природні та штучні процеси, що обумовлювали її становлення. Відсутність української держави виштовхнула прабатьківські звичаї на існування у консервативне сільське середовище. Саме там, у піснях та переказах, думах та легендах зберігався духовний заповіт наших предків. Один з виявів етнокультурної самореалізації простежується у сфері музикування. Окрім улюбленого в Україні гуртового співу, розвинулося індивідуальне виконавство пісень у супроводі кобзи, ліри, торбану, бандури. Розквіт цього жанру припадає на XV-XVIII ст. Та вже з кінця XVIII ст. у міській музичній культурі змінюються національні музичні пріоритети на європейські. Потреба у світських бандуристах зникає, і народний музичний інструментарій (крім торбану) залишається в руках мандрівної незрячої братії – старців. Кожний період існування цього виконавського жанру потребує докладного вивчення та аналізу. Тільки реконструкція музичних інструментів, способів та прийомів гри на них та, врешті, озвучення автентичного нотного матеріалу – єдиний шлях, який дозволяє зробити об’єктивні висновки. Порівняльний аналіз різних музичних зразків від кобзарів, торбаністів, лірників, бандуристів XVIII, початку XX ст. демонструє існування жанрових та виконавських відмінностей у традиціях, що сформувалися внаслідок різних завдань (світських, духовних, соціальних, політичних і т.п.), що існували перед співцями-музикантами у різні періоди історії. Записи на цих дисках є спробою привернути увагу громадськості до процесів реконструкції традиційного виконавства.
(інформація з поліграфії до видання)
У буклеті Ви також знайдете статті щодо кожного інструменту: кобзи, ліри, торбану та бандури. Текст подано українською та англійською мовами.