Оксана Радушинська. Метелики в крижаних панцирах.

"Це – повість про дівчинку-підлітка, прикуту до візка після автомобільної катастрофи, у якій загинули її батьки. Чи зможе героїня знайти справжніх друзів і навіть перше кохання? Чи зможе відкритись світові, перебуваючи у панцирі зі страху перед людським нерозумінням, перешіптуванням за спиною? Чи зможе довести усім довкола і насамперед собі, що найважливіше – людська гідність..."

Українською мовою.
Тип видання: тверда обкладинка
Формат: 128x200 мм
Кількість сторінок: 160
Видавець: Видавництво Старого Лева, Львів
Зміст:

1. "Дощ за вікном періщив так..."

2. "Уже вкотре за сьогодні над невисоким парканом..."

3. "Сашко, Санько й Артем вже цілу годину впрівали на городі баби Гані..."

4. "Спільних тем для розмов, як виявилося, не так вже й багато..."

5. "Стрункі довгі ноги з-під коротенької спіднички..."

6. "Половина дороги, чи й більша її частина, залишилася позаду..."

7. "Мене звати Карина. Будьмо знайомі..."

8. "Колеса шурхотіли курною дорогою..."

9. "Коли розкішна пані в капелюсі з широкими крисами..."

10. "Уперше в житті Ярина вчинила по-своєму..."

11. "Майже всі мешканці села зійшлися на вигін..."

12. "Перші дні в Польщі Артем був як не при пам’яті..."

13. "Тихий дощ дрібними краплями шарудів по вікні..."

14. "Стверджують, що люди швидко пересуваються у просторі виключно літаками..."

15. "Міський Палац творчості скидався на рукавичку з дитячої казки..."

16. "Не буде цього! Я сказала, що не буде..."

- Замість епілогу