Проза Тодося Осьмачки – одне з найяскравіших свічад, яке відбивало світло і темряву совєтської епохи. Його перу належать і вражаючі літописи злочинного винищення українства, і казкова й лірична повість "Старший боярин", яка відлунює екзистенціалістським мотивом "Нудоти" Сартра і "Чужинця" Камю. Головний герой твору, вчорашній семінарист Гордій Лундик, закохується в дівчину, яка суджена іншому, а на її весілля його кличуть лише старшим боярином. Трагедія самотності спонукає замислитися над глибшим питанням: хто є людина в цьому світі, як не мисляча соломинка, яку несе бурхливе море буття? Чи справді вона є володарем свого життя? Але визволити людину з цієї безвиході здатна любов, яка долає самотність і розгубленість людини у Всесвіті. "Людино, глянь у світ і збагни, де ми. І зрозумій, що ми манюсінькі... І роковані на поталу комусь страшному і незбагненному... і через те наш розпач нехай буде великим чуттям згоди між теплом твого єства і мого аж до останнього нашого зітхання..."
Текст подано без скорочень, читає заслужений артист України Б. Лобода.
Увага! Всі представлені тут CDROM продаються на умовах AS IS. Тобто ми не несемо відповідальність за те, що той чи інший компакт-диск не працює на Вашому комп'ютері.
Ми перевірили всі ці програми на своєму комп'ютері - вони працюють і не дають збоїв.