Українськими словами. Збірка українського хіп-хопу.

Навіть трохи дивно. Хіп-хоп Україною крокує вже понад десять років, і чимало з’явилося за цей час цікавих гуртів, а кілька стали справді зірковими – але подібна збірка з’являється вперше. Так, принаймні, кажуть її укладачі – і я схильний їм вірити, бо дійсно щось не пригадую подібних експериментів. Принаймні, серед офіційних видань. Хоча, з іншого боку, майже весь цей час така музика вважалася не-форматною – і тільки тепер, останні рік-два, вона стала більш-менш часто з’являтися в українських ефірах. Ну, краще вже пізно, ніж ніколи. Зрештою, як правильно зазначив Фагот з ТНМКонго, на Заході хіп-хоп вже давно став частиною поп-культури – а у нас він досі залишався музикою опору. Але вже не такого жорсткого, як колись – здається, саме перехід від соціальної загостреності до активної інтеграції в поп-культуру і зафіксовано цією компіляцією. Маю на увазі, що в представлених тут піснях є і боротьба, і лірика, і філософія спостереження, і просто відпочинок. А це означає, що збірка може бути цікавою не тільки прихильникам суто такої музики – щось нове і свіже тут знайдеться і для тих, хто зазвичай слухає інше.