Слухаєш цей диск – і розумієш, що пісні у виконанні Оксани Білозір стигли вже, мабуть, вписатися у пам’ять українців десь аж на рівні підсвідомості. Тобто – минуло ж кілька років до нинішнього перевидання, тому деякий час ці пісні про себе активно не нагадували. Але ось вони звучать – і ти їх знаєш, впізнаєш. Може, не завжди можеш одразу згадати слова – і тим не менш. Особливо, звичайно, це стосується пісень, автором яких був Ігор Білозір – вони як були, так і залишаються класикою української естради. Таких пісень на цій платівці більше третини, тож Ви й самі почуєте – їхню красу роки не марнують. Втім, інші автори тут теж представлені творами гідними. Не випадково альбом має назву "Пшеничне перевесло" – адже пшениця у нас асоціюється із золотом. І те, що практично всі записані тут пісні встигли стати "золотим фондом" – просто факт. Отже, слухайте – задоволення, можна сказати, гарантоване.