Не сміє бути в нас страху. /перевидання/. Пісні визвольних змагань українського народу 1914-1952 рр.

Назва збірки, загалом, дає доволі вичерпну інформацію щодо її змісту. Якщо Ви бодай щось знаєте про цей період української історії – скоріше за все, і деякі з представлених тут пісень будуть знайомими теж. Бо, хай би як "офіційна влада" не намагалася, живу пам’ять знищити їй не вдалося. Не вдалося навіть серед тих, хто залишився тут, в Україні – не кажучи вже про тих, хто так чи інакше опинився за кордоном. Щоправда, сьогодні історію намагаються всіляко змішати з сучасною політикою – часто за допомоги спекуляцій. Але такі збірки, як ця, навряд чи є спекуляцією. Нам здається, що тут мова радше про етику – про толерантне ставлення до всіх, хто захищав свій дім. Як знав, як умів. Нам здається, що у разі таких жорстоких іспитів, які випали на долю українцям у ті роки, немає винуватих – але нема і невинних... Втім, нехай кожен з вас сам обере собі тему для роздумів. Зрештою, нинішня свобода думки і слова – хай і не зовсім така, як мріялося в ті часи – теж є одним з наслідків боротьби за українську незалежність, чи не так?