Перкалаба. Rok'it Kuzьmook. /digi-pack/.

Наново переконався, що Перкалаба – це справжня космоАполітична лінза. У Мережі цей альбом дивакуватих реміксів з’явився 2009-го, на дисках вийшов 2011-го – і не втрачає актуальності. Та й з чого б то? Перкалаба експериментує не заради зарплати, а заради самого процесу – і програмний болт на прагматизмі у творчих питаннях себе виправдовує. Згадайте хоч "Qzzaargh vs. Перкалаба", хоч "Мовленнєк" – де тут бізнес-план? І не треба жартувати про план, будь ласка. Незважаючи на гуцульський манер, шлях меча – це доволі серйозно, і навіть коли йдеться про меч електронний – він має не меншу здатність розсікати й пронизувати реальність, ніж невимовний ніж розкішного ніщо. Клубні гоцалки, кислотні вечірки – не без того, проте це було б, мабуть, занадто прямолінійно. Перкалаба не застигає у позі дерева в пошуках наочної містики, а наступає на п’яти власній тіні, сама робить амальгаму для своїх дзеркал. Гадаю – щоб одного дня почути звук падіння дерева у лісі, в якому нікого немає. Включно з нею самою. Дзен, знаєте – один на всіх, хоча у кожного він свій..