Ну що тут скажеш? Не поскупилися укладачі цієї платівки на красу, включили сюди так багато творів, як тільки могло вміститися. І знову я вражений тим, який обсяг матеріалу потрібно було для цього опрацювати. Така кропітка праця вже й сама по собі заслуговує на повагу. Не кажучи вже про дітей, чий спів тут звучить – він викликає і повагу, і захоплення. І – просто бажання помовчати. На платівці представлено шість хорів та кілька сольних виконавців – але зовсім не виникає відчуття, що це компіляція. Навпаки – єдине, цілісне полотно, напрочуд прозоре, чисте, тендітне. Це наче срібло у всіх можливих проявах – і тонка ювелірна робота, і невагомі струни місячного сяйва, і прохолодна свіжість інею, спів маленьких дзвіночків, відблиски світла в хвилях річкових стрімких... Так, безумовно, є в цьому велика заслуга і вихователів, і композиторів – але голоси... Можливо, просто нічого ні в чому не розумію, але мені здається, що земля, на якій народжуються і звучать такі голоси – благословенна. Принаймні – в цьому...
Антон Йожик Лейба