Український автентичний фольклор. Застольні пісні. Золота колекція.

Якось так вже склалося чомусь, що українські застільні пісні – якщо казати про традиції – далеко не завжди бувають жвавими та веселими. Тобто, чимало в нас є пісень жартівливих, але ж і сумних, протяжних, таких, що всю душу вивертають – теж дуже багато. Ну а як застілля бувають різними, і не всяка гулянка вміє завершитися на веселій ноті – то й виходить так, що майже кожне свято досягає моменту, коли хтось заводить журливої пісні. І – все... Після цього вже не до жартів – з глибини підіймаються якісь такі хвилі тужливі, що їх просто необхідно виплеснути в пісні, інакше можна просто захлинутися. Парадоксально, але в таких ситуаціях навіть і легкі, несерйозні пісні співаються якось так, що сторонній слухач сприймає їх, як сумні. Втім, це значно кращий спосіб для вивільнення зайвих емоцій, ніж бійка, лайка і т.п., чи не так? Протяжною піснею серце очищається. Після цього в ньому стає порожньо, тихо і – світло... Здається, нова збірка з серії "Золота колекція" має на меті саме такий вплив на слухача – у всякому разі нам здається, що вона цілком здатна привести через сум до спокою і радості. Зрештою, до збірки потрапили дійсно гарні пісні у чудовому виконанні. До того ж, тішить і якість звучання – не віриться, що деяким з цих записів виповнилося вже 20 років.