Дмитро Красноухов. На крилах хвилі.

Презентація нового альбому Дмитра Красноухова відбулась у Києві наприкінці жовтня – чесно кажучи, по-своєму вчасно. Бо холодними осінніми днями цей теплий, сонячний привіт від літа є особливо доречним – дійсно зігріває... Чому від літа? А тому, що музика альбому створювалася саме влітку, під яскравим небом морського узбережжя – це можна відчитати навіть в назвах композицій (половина з яких, до речі, взагалі – імпровізації). Цього разу Дмитро не надає перевагу якійсь одній фарбі – прозоро сполучає звучання фортепіано та електронних клавішних. Тож музика альбому живе десь між нео-класикою та ambient – а часом назовні виринають і легкі фольклорні мотиви. В цілому ж, мені здається, "На крилах хвилі" – це музика мирного світу. Світу, де люди вміють і не бояться кохати. Де для розмови не потрібні слова, бо розмовляють не між собою, а – зі світом. І то світом не лише в людині, а в усьому взагалі живому – від хвилі й до каменя, від зеленого пагона і до сонячного променя. За такою розмовою зникають хвороби, як і не було – і діти ростуть, і все навкруги квітне і плодоносить..