Друга Ріка. Рекорди.

А хлопці, як і обіцяли, дорослішають. З першого погляду і не скажеш, в чому саме це проявляється, але можна відчути – щось перемінилося, щось доволі наявно дозріває. Музика не стала у зв’язку з цим більш важкою – хоча дорослішання часто супроводжується збільшенням "ваги" – проте стала більш точною, чистою. Але не аскетичною. Іншими словами, тут практично немає зайвих рухів, шуму. Крім того, вокаліст гурту, Валерій Харчишин, зростає і в якості автора текстів. Сказати точніше – глибшає. За цими віршами бачимо вже постать не юнака, а чоловіка. Молодого, але – чоловіка. В чому різниця? Перший, насамперед – відчуває. Другий – схильний до того, щоб осмислювати відчуте, причому не тільки у масштабі власної мушлі, а під різними кутами. Власне, не можна стверджувати, що другий кращий за першого, але він уже інший, і саме це є важливим. Зміна якості світогляду веде за собою зміни власних проявів щодо зовнішнього світу, і саме наявність змін викликає зацікавленість. І чи не їхню відсутність часто називають деградацією? Отже, "Друга ріка" зростає, як і кожна ріка, коли вона чомусь не згодна зникнути до того, як зустріне море. А що тоді – зникне? Та, мабуть, просто знову змінить якість?

Антон Йожик Лейба